- дезавуювання
- —————————————————————————————дезавуюва́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
дезавуювання — я, с. 1) Заява про свою незгоду з діями довіреної особи або про те, що дана особа не має повноважень діяти від імені того, хто про це заявляє. 2) У міжнародному праві – спростування главою держави або уряду дій дипломатичного представника у зв… … Український тлумачний словник
дезавуювати — ю/ю, ю/єш, недок. Здійснювати дезавуювання … Український тлумачний словник